Як зберегти нерви, коли життя — це суцільний стрес...

... Так не хочеться прокидатися, такий хороший ранок, чудовий настрій... Що?!! О ні!! Знову проспав!! Ну чому будильник знову не задзвонив, я ж заводив... Так... ну де ж мої речі?.. Хто їх сюди запроторив?.. Вмиватися, вдягатися, їсти,.. що робити?! Що?! Це не зубна паста! Понаставляла своїх кремів... Який жах!! Іду! Ні, люба, я не хочу кави. Не треба!.. Вже байдуже... І чисту сорочку принеси!! Ні, все я не встигаю!! У мене сьогодні нарада! А де мої папери?! Дякую... Ні, це дитячі малюнки! А, з іншого боку... Нехай, я вже так... Все побіг... Бувай... Коли вже хтось ці сходи полагодить?!! А? Що ти кажеш? Які капці? О ні!! Кидай мені туфлі!! Кидай! Та мені, а не в мене!! Швидше, швидше, швидше!! Що? Та куди ж я поклав цей мобільний... Та що це сьогодні? Алло! Так... так, я вже їду... Що? Затори, так! Я зараз буду! Ні!.. Ти що об’їхати не міг?! Чого по калюжах швендяти?! Дороги тобі мало?!!  Це я не Вам! Чудово, тепер ще й костюм брудний... Сьогодні, безперечно, «мій» день… Ну і як тут будеш спокійним?! Як зберегти нерви, коли життя — це суцільний стрес?!

   Мабуть з кожним траплялося щось подібне. Незаплановані ситуації, непередбачувані події, невчасні пригоди: все це дійсно впливає на нас, а отже й на нашу й без того розхитану психіку.

Щодня з нами трапляється те, що часом зовсім не входить в наші плани. Іноді це приємні несподіванки, але так само це можуть бути недоречні випадки, які знищують наші нервові клітини. Крім того, ми постійно переживаємо за наших рідних і близьких, стреси у навчанні, на роботі чи за її відсутності, додати до того всього постійну нестабільність в країні, і отримуємо пересічного смиканого громадянина з порушеною нервовою системою. Таке накопичення негативних емоцій не тільки впливає на їх носія, а й на того, хто потрапив «під гарячу руку». А отже, — це заразно. Адже: що посієш, те й пожнеш.

В Україні офіційно зареєстровано більше 1,2 мільйона людей, які мають проблеми з психікою. На жаль, ця цифра повільно, але зростає. Підвищення кількості неврозів, психопатій та інших психічних розладів все частіше спостерігається у соціально незахищених громадян, які мають нестабільне матеріальне становище. Ситуація ускладнюється появою великих груп постраждалих від стихійних лих, техногенних катастроф, біженців, мігрантів... Люди з такими проблемами є всюди: в школі, на фірмі, в транспорті — це частина суспільства. По суті, у тій чи іншій допомозі психіатрів, психотерапевтів відчуває потребу у різні періоди життя кожна людина. До речі, якщо Ви прийдете до фахівців проконсультуватися з приводу свого безсоння чи пригніченого настрою, це не буде означати того, що Ви перебуваєте на обліку в психоневрологічному диспансері, — ні на водійській комісії, ні на праві носіння зброї тощо це не позначиться. Але багато тих, кому потрібна кваліфікована допомога, звертається до так званих цілителів, знахарів, чаклунів. Насправді ж, для того, щоб уникнути нервового зриву, необхідно точно знати причини, які до нього ведуть, а точніше, причини стресу. У всіх людей вони різні, проте психологи частіше за інших виділяють дві: сім'я і робота.

Якщо у людини проблеми в сім'ї або на роботі, то швидше за все з цього приводу відчувається стрес. Якщо самостійно не виходить вирішити свої проблеми, то краще звернутись по допомогу до професійного психолога, який допоможе знайти вихід з ситуації, що склалася. Сама нервова система людини подібна до сітки проводів або дротів, команди по яким поступають із мозку. Таким чином здійснюється зв'язок з кожною частиною тіла. А команди із мозку через нервові волокна поступають назовні, внаслідок чого виникає сміх, збуджується апетит та ін. Отже, варто необережно обірвати один такий провід, і вся система може полетіти шкереберть.
Але, як вам відомо, тіло може здійснювати і підсвідомі дії. Наприклад травлення і дихання здійснюється автоматично і незалежно, тим паче серцебиття. Це свідчить про те, що певні проблеми або хвороби можуть розвиватися в нашому організмі, і без нашого ж відома.

Але не все так сумно! Як виявилося, нервові клітини таки відновлюються. Для того, щоб відновити їх, потрібно небагато: постійно задіювати якомога більше ділянок головного мозку. У цьому допоможуть нехитрі вправи, які в комплексі отримали назву нейробіки – аеробіки для мозку. Виконуючи вправи, які відносяться до розряду нейробічних, Ви приводите до руху (причому досить енергійного) свої клітини, в тому числі і мозкові. Ви здивуєтеся, коли зрозумієте, наскільки прості ці вправи і що для приведення мозку в стан активності потрібно зовсім небагато. Щоб принести ефект, нейробіка повинна стати невід`ємною частиною життя. Змінювати своє життя в дрібницях — цього цілком достатньо для активізації роботи мозку. Часом ми навіть не підозрювали, наскільки доведені до автоматизму наші звички і вчинки, наскільки ми передбачувані. Тому гімнастику для мозку слід починати з самих, здавалося б, невід`ємних дій повсякденного життя.

Змініть свій ранок     Ритуал ранкового пробудження у кожного свій. Як правило, він розписаний по хвилинах, а часом і секундах. Ви прокидаєтеся, проводите ранкові процедури, готуєте сніданок, одягаєтеся, проводжаєте на роботу (в школу, дитячий сад) інших членів сім`ї... Здається, Ви із закритими очима зможете виконати щоденні справи. А якщо спробувати насправді заплющити очі, наприклад, одягаючи костюм. Або піти далі – вибрати з закритими очима гардероб, покладаючись лише на органи чуттів? А ваш мозок раптом затріпоче: надто вже незвичними виявляться для нього завдання, але виконувати їх все-таки треба. Ось клітинки і зарухаються, активізуються. І Ви не зупиняйтеся на першому етапі. Спробуйте із закритими очима почистити зуби (зрозуміло, шукати засоби для цього теж треба наосліп, на дотик). А потім замість звичної ранкової кави і тостів поставте на стіл чашку з ароматним трав`яним чаєм, поснідайте не традиційним бутербродом, а вівсяних печивом – і смачно, і корисно.

Ідіть на роботу новим маршрутом           Найчастіше маршрут на роботу і назад теж звичний до дрібниць. Можна, звичайно, з метою активізації мозкових клітин спробувати пройти частину шляху з закритими очима, але це буде небезпечно для Вас та оточуючих. Тому на вулиці краще виконувати такі вправи, які змусять вас звернути увагу на життя навколо. Ви знаєте, скільки кроків від вашого будинку до автобусної зупинки (автостоянки)? А яка вивіска висить навпроти вашого улюбленого супермаркету? Зверніть увагу на ці дрібниці – і перший етап нейробіки для вулиці ви вже подолали.

Наведіть на своєму столі порядок. Не такий, як прийнято, а також незвичайний: Нехай кожна річ займе нове, незвичне для неї місце. Звичайно, це розташування потрібно запам`ятати, тим самим в черговий раз напружуючи свій бідний мозок. Якщо дозволяє профіль роботи, принесіть в офіс плеєр і слухайте записи різних звуків: морського прибою, спів лісових птахів. Або просто розчиніть вікно – у Ваш звичний простір увірвуться численні звуки і шуми. Не переживайте, нервовим клітинам такі потрясіння і навантаження тільки на користь – чим більше вони активні, тим довше зберігають свою працездатність.

Читайте вголос      Коли Ви в останній раз дозволяли собі таку розкіш? Тим більше, що мозку така діяльність надзвичайно корисна: під час читання вголос активізується стільки ділянок кори головного мозку, скільки ніколи не працює при читанні про себе.

Насолоджуйтеся життям

Не бійтеся своїх нових почуттів і відчуттів. Якщо Ваше життя тече відносно спокійно, рушайте плавати по гірських річках. Якщо ж у звичайному житті Ви втомилися від шаленого ритму і постійної напруги, викроїть тиждень та влаштуйте собі «свято нічогонероблення». Можна виїхати на дачу, до речі, ось ще одне джерело нейробічних вправ. Копання в землі, догляд за деревами і квітами, прополка морквички прекрасно вписується в систему нейробіки.

Нейробічні вправи радять своїм пацієнтам всі психологи, можливо трошки в різній інтерпретації. Виконувати їх чи ні — це Ваша особиста справа. Але шуткувати і гратися зі здоров’ям не можна. Всіх грошей не заробиш, та вони й не варті того, якщо в жертву доведеться принести здоров’я. Якщо на вправи у Вас немає часу, а відвідини психологів та психіатрів Ви вважаєте привілегією для інших, можна скористатися транквілізаторами ("заспокоювачі") чи атарактиками (лат.-і "душевний спокій"), які характеризуються тим, що зменшують емоційну напруженість, почуття тривоги та страху. Вони володіють легкою заспокійливою властивістю, підсилюють дію снодійних, полегшують настання сну і роблять його більш глибоким і тривалим. На початку вони можуть викликати почуття сонливості, млявості. Надалі ці явища проходять. Їх не можна застосовувати вагітним і водіям. Звичайно, призначають їх індивідуально, тому що однією людиною препарат добре переноситься, а іншими навпаки.

Психолог та майстер тренінгів Бекер Лада Валентинівна радить деякі релаксаційні методики, які допоможуть розслабитися та зняти стрес.

Вправа №1: «Антистресова релаксація»

Займіть зручну позицію. Заплющіть очі, дихайте спокійно і глибоко. Зробіть вдих і на 10 секунд затримайте дихання. Повільно видихайте і подумки говоріть собі: «Вдих і видих, як приплив і відплив» Повторіть цю процедуру 5-6 разів. Потім 20 секунд відпочиньте. Вольовим зусиллям скоригуйте окремі м'язи або їх групи. Скорочення утримуйте до 10 секунд. Таким чином пройдіться по всьому тілу. Повторіть процедуру тричі. Розслабтесь, ні про що не думайте. Спробуйте уявити собі відчуття розслаблення, яке проникає в усі куточки вашого тіла знизу вгору: від пальців ніг вгору через живіт, груди – до голови. Повторюйте подумки «Я заспокоююсь, мені приємно, мене ніщо не тривожить». Уявіть, як розслаблення проникає в усі частини вашого тіла. Ви відчуваєте, що напруга залишає вас: ваші плечі, шия, м'язи, обличчя розслаблені (рот напіввідкритий). Ви спокійні, подібні до м'якої іграшки—ляльки. Насолоджуйтесь своїми відчуттями 30 секунд.     Полічіть до десяти, подумки повторюючи, що з кожною наступною цифрою ваші м'язи все більше розслаблюються. Ваше завдання – насолоджуватися станом розслаблення. Ось настає «пробудження». Порахуйте до десяти, скажіть собі: «Коли я долічу до двадцяти, мої очі відкриються, я буду відчувати себе бадьорим». Неприємне напруження в кінцівках зникне.

 Вправа №2: «Внутрішній промінь»

Вправа допомагає зняти втому, стабілізувати внутрішній стан. Займіть зручну позу. Уявіть, що всередині вашої голови, у верхній її частині, виникає світлий промінь, який повільно і послідовно рухається згори вниз. Промінь повільно і поступово освітлює обличчя, шию, плечі, руки теплим, рівним і розслабленим світлом. Промінь, проходячи вниз, розгладжує зморшки. У вас зникає напруження в голові, розслаблюються зморшки на лобі, опускаються брови, «охолоджуються» очі, послаблюється напруга в кутиках губ, опускаються плечі, вивільнюються шия і груди. Внутрішній промінь формує зовнішність спокійної вільної людини, задоволеної собою і своїм життям. Виконайте вправу декілька разів — згори вниз. Закінчуйте вправу словами: «Я став (стала) новою людиною! Я став (стала) молодим і сильним, спокійним і стабільнішим! Я все буду робити добре!»

 Вправа №3: «Руки»

Сядьте на стілець, простягніть ноги і опустіть вниз руки. Уявіть собі, що енергія втоми «витікає» з рук на землю. Ось вона витікає з голови, проходить через плечі, протікає по передпліччю, досягає ліктів, опускається до кисті і через кінчики пальців виходить вниз, у землю... Ви фізично відчуваєте приємну важкість у ваших руках. Посидіть так 1-2 хвилини, а потім злегка потрясіть кистями рук, остаточно звільняючись від втоми. Легко встаньте, трішки поскачіть і посміхніться.

 Вправа №4: «Дихання»

Сядьте зручно. Розслабтесь і заплющіть очі. За своєю командою спробуйте відключити свою увагу від зовнішнього середовища і сконцентруватись на власному диханні. Не керуйте диханням, намагайтесь не порушувати природний ритм. Просто вільно дихайте. Виконуйте вправу 5-10 хвилин.

 Вправа №5: «Емоційна гімнастика»

Оберіть зручне положення: стоячи, лежачи. Вивільніться від напруження і поетапно виконайте:

1.          Імітація позіхання. Розслабтесь, налаштуйтесь на позіхання, спробуйте відчути бажання позіхнути. Супроводжуйте позіхання подумки звуком «у-у-у», який поступово знижується і стає грудним.

2.          Позіхаючи, зморщіть ніс, підніміть брови, вії, губи, щоки. Викличте на обличчі міміку непереборного позіхання. Позіхайте з насолодою.

3.          Стан після сну. Повністю розслабтесь, уявіть, як відпочивають лоб, брови, вії, губи, щоки. Розслабте плечі, руки, ноги. Відчуйте бажання потягнутись.

4.          Добра посмішка. Підніміть кутики губ, зробіть веселі зморшки навколо очей, трішки зморщіть ніс. Зберігайте зморщену міміку обличчя. Згадайте приємний момент з дитинства.

5.          Нестримна радість. Підніміть руки, як спортсмен, котрий отримав перемогу. Радійте. Супроводжуйте процедуру звуками радості (але не надто голосно).

6.          Промінь сонця. Ще раз позіхніть, посміхніться, радійте. Уявіть, що обличчя осяяне ласкавими променями сонця. Зберігайте це відчуття. Відчуйте приплив сил.

 Вправа №6: «Дихальна медитація»

Займіть зручне положення. Розслабтесь, заплющіть очі. Сконцентруйте увагу на диханні. Подумки рахуйте кожен видих від 1 до 10, потім повторюйте все спочатку. Вправу виконуйте 15-20 хвилин. Намагайтесь не заснути, постійно рахуйте видихи. Якщо під час виконання вправи ви щось відчували, чули, бачили образи, поділіться враженнями з оточенням.

Якщо і це Вас не задовольнило, скористуйтеся загальновідомою, старою, як світ, порадою: якщо не можеш змінити обставини, зміни до них своє ставлення. І як би це банально не звучало, це справді діє. Часто буває переймаєшся, переживаєш, нервуєшся, словом, місця собі не знаходиш, а потім все виявляється і не таким вже й поганим. Іншими словами, можливо, у нас немає можливості змінити світ, на який ми дивимося, але в наших силах змінити кут, під яким дивитися. Не засмучуйтесь, якщо Вас щось не влаштовує чи завдає проблем, спробуйте побачити у цьому щось хороше, і найголовніше: незважаючи ні на що, ніколи не втрачайте надію, тримайтеся за неї руками й ногами і вона не матиме сили залишити Вас. Тоді Ви згадаєте всі неприємності, які з Вами сталися і посміхнетеся...

... Нарешті вдома. Так, насичений був день... Але нестерпний його початок не завадив ні підвищенню на посаді, ні романтичній вечері з дружиною, ні перемозі улюбленої футбольної команди... Дякую, люба, як ти знала, що я хочу саме цього чаю?! Смішно вийшло з тим костюмом... дякую, що привезла мені чистий. Ти у мене просто скарб! А як я в капцях вийшов, ти бачила?! Це взагалі... Знаєш, сьогодні, мабуть, дійсно мій день, сумнівів більше немає... А пам’ятаєш...